Як розпізнати 5 причин нічного обжерливості?

- Advertisement -

Звичайно, можна вважати, що причина несподіваного набігу на холодильник – відсутність сили волі.

Але іноді причиною спонтанних нападів голоду стають наші індивідуальні особливості та звички.

Причина перша: хронічний отит

Часті запалення середнього вуха в дитинстві розвивають схильність до зайвої ваги — у ході масштабного дослідження вдалося довести американським епідеміологам. Ретельно вивчивши харчові звички та стан здоров’я дітей-школярів та дорослих з частими вушними інфекціями, фахівці виявили, що це захворювання завдає шкоди нервовим закінченням смакових рецепторів. Виявляється це в тому, що ми починаємо віддавати перевагу жирним та солодким продуктам. Підсумок для фігури сумний: за статистикою, ті з нас, кому регулярно доводиться мучитися від вушного болю, на 62% частіше носять зайві кілограми.

План дій:

Найбезглуздіше при такому розкладі – спробувати назавжди відмовитися від улюблених плюшок і насильно давитися селери і морквою замість цукерок. Це правильний спосіб спровокувати стрес і ще сильніше погладшати.

Жирне та солодке – необов’язково здобні булочки без рахунку та молочний шоколад. Потроху скорочуйте їх кількість та шукайте здорові альтернативи. Якщо хочеться крему – можна з’їсти нежирний пудинг, йогурт, фруктове желе або вівсяну кашу з корицею та фруктами. Замість цукерок можна перекусити ізюмом, сушеною вишнею.

Привчайте себе снідати та обідати ситно. Для цього заправляйтеся «довгограючими» вуглеводами та білками: омлет із брокколі, сиром тофу/бринзою та солодким перцем; сендвіч з скибочками авокадо, помідора та фети; каша з жменею ягід та волоських горіхів (вівсяна, рисова, пшоняна, гречана); блюда з бобовими. Вони надовго забезпечують нормальний рівень глюкози в крові та звільняють від нападів «солодкої лихоманки».

Причина друга: апетитне завдання

Напружена розумова робота може стати боком: вона провокує спонтанні спалахи голоду. У зразках крові, які канадський дієтолог Анжело Тремблі (Angelo Tremblay) та його колеги з Університету Лаваля періодично аналізували під час експерименту, у піддослідних під час та після періодів інтелектуальної праці виявився підвищений рівень гормону стресу кортизолу, глюкози та інсуліну. Ці речовини посилають у мозок сигнали голоду і посилюють бажання терміново чимось підкріпитися.

План дій:

вибирайте у союзники правильних кандидатів. Ці продукти повинні, з одного боку, швидко давати почуття насичення, з другого – зберігати його якнайдовше, мінімум кілька годин. Тому знадобиться їжа, багата, по-перше, клітковиною (цілісні зерна, фрукти, овочі, бобові), по-друге, великою кількістю рідини (соковиті фрукти), по-третє – білками (яловичина, риба, бобові).

Австралійський лікар Сюзанна Холт із групою колег під час експериментів виявила найситніші продукти. У порядку зменшення ситності:
* картопля,
* риба,
* вівсянка,
* яблука і апельсини,
* цільнозернові макарони,
* яловичина,
* бобові,
* виноград,
* цільнозерновий хліб,
* попкорн.

Крім того, швидко «гасить» апетит і стирає в мозку почуття голоду їжа, багата на ненасичену олеїнову кислоту: волоські горіхи, авокадо, оливкову олію, лосось.

Насолоди, на жаль, похвалитися високим індексом ситості не можуть. Навпаки, шоколадки, тістечка з кремом, круасани, печиво тощо гастрономічні радощі не лише обтяжують зайвими калоріями, але ще й підлим чином викликають у нас почуття голоду. Причина – велика кількість жирів у кондитерських виробах.

Причина третя: не та стать

Протистояти апетитним запахам та смакам улюбленої їжі у чоловіків виходить краще, ніж у жінок, — фахівці з Лабораторії Брукхавен за міністерства енергетики США отримали цьому наочне підтвердження під час експерименту.

Піддослідним чоловікам та жінкам робили позитронно-емісійну томографію в той момент, коли їх спокушали улюбленими стравами (шашлики, піца, булочки з корицею, шоколадний торт). Знімки сканера показали: слабкій підлозі важче протистояти харчовим спокусам, ніж сильній.

Спільним для людей, хворих та анорексією, та булімією є те, що вони мають спотворені уявлення про своє тіло

Звучить невтішно, але факт: звідси і схильність до переїдання, і схильність до розладів харчової поведінки (нервове обжерливість, анорексія, булімія) у важких життєвих обставинах у жінок. Свою лепту вносить і природна імпульсивність натури: довго витримувати голодну дієту більшості жінок не під силу. Такі методи схуднення лише провокують ожиріння.

План дій:

Спробуйте все-таки харчуватися нехай не по годинах, але в певний час: сніданок, обід, вечеря плюс два перекушування. Такий стиль харчування нормалізує гормональний фон, сприяє здоровому травленню і приводить до тями «роз’їлий» шлунок. Тим, хто звик заковтувати їжу з величезною швидкістю, краще поміняти європейські прилади на китайські палички: це сповільнить процес поглинання їжі, і мозок встигне отримати сигнал про ситість.

Якщо не виходить витримувати графік харчування, можна просто їсти потроху та часто (зелені овочі, йогурти, хлібці, вишню, сливи (зокрема заморожені), цитрусові) та великою кількістю клітковини. Підзарядитись ендорфінами та заповнити дефіцит гарного настрою допоможе фізична активність: прогулянки швидким кроком, стрибки зі скакалкою.

Причина четверта: хаос довкола

Бруд і безлад на кухні можуть стати причиною невдалих спроб схуднути.

Цю цікаву залежність на власному досвіді виявив американський дизайнер-оформлювач Пітер Уолш. У своїй книзі про те, як перетворити захаращений барліг на затишний будинок, Уолш давав читачам загалом прості поради: позбавляйтеся непотрібних речей, більше повітря, стримайте свій апетит у плані нових нікому непотрібних покупок. На свій подив, Уолш виявився дуже популярним як… дієтолог! Вдячні читачі завалили його листами: виявляється, варто їм розгребти завали у себе на кухні, як їх харчування теж ставало раціональнішим і організованішим.

Надихнувшись, Уолш написав нову книгу Хаос у домі відкладає жир на моїй попі? (Does This Clutter Make My Butt Look Fat) У ній він знову закликає позбавити своє житло від зайвих речей, а заразом і від харчового сміття. Аргумент металевий: надлишок речей – наслідок непомірного хворого апетиту, а непомірний апетит веде і до надлишку зайвих сантиметрів на талії.

План дій:

варто упорядкувати навколишній простір, як бажання переїдати, а з ним і зайву вагу почнуть відступати. Уолш радить «посадити на дієту» перш за все кухню. Для початку варто розлучитися з усім, що не використовується для приготування, сервірування та зберігання їжі.

Тріснутий посуд, непрацюючий міксер, старий тостер, порізана до невпізнання обробна дошка, фондюшниця та мікрохвильова піч, які не використовуються роками.

Важливо стежити і за температурою в приміщенні: що холодніше, то сильніше хочеться їсти, попереджають експерти з Гарварду. Цією людською слабкістю часто користуються в ресторанах, навмисно підтримуючи низьку температуру в залах.

Причина п’ята: фаст-фуд

Залежність фастфуду – штука небезпечна. Справа в тому, що фаст-фуд, крім величезної кількості далеко не корисних нашому здоров’ю консервантів, ароматизаторів і добавок, здебільшого є простими вуглеводами. Потрапляючи в кров, вони провокують цукрову атаку – рівень глюкози в організмі різко знижується, і вже через годину-півтори ми відчуваємо неприємне почуття в шлунку – організм, що підсів на фаст-фуд, вимагає нової «дози».

План дій:

Варто спробувати хоча б на тиждень-другий відмовитися від фастфуду та напівфабрикатів і переключитися на здорову їжу, виготовлену своїми руками: зробити овочевий салат, омлет з помідорами та зеленню, змішати фруктовий смузіс або кисло-пряний суп-пюре в блендері зовсім неважко і займає не так багато часу. А можна спробувати спекти свій домашній цільнозерновий хліб. Таке меню дозволить довго відчувати ситість – насамперед за рахунок клітковини. Поступово забиті смакові рецептори прокинуться, і ви зможете побачити фаст-фуд у його справжньому світлі – скупчення солі, цукру та жиру.

- Advertisement -
- Advertisement -