Чули про «харчову помірність»?
А чи не доводилося вам проходити розвантажувально-дієтичну терапію? Всі ці терміни позначають те саме, що лікувальне голодування. Про нього й поговоримо.
Лікувальне голодування: у чому сіль?
Лікувальним голодуванням в альтернативній медицині називається нетривала добровільна відмова від їжі з подальшим полегшеним (дієтичним) харчуванням протягом певного часу під наглядом лікаря з лікувальною або оздоровчою метою. Також цей метод називають “розвантажувально-дієтичною терапією” або РДТ, рідше – “харчовим помірністю”. В Україні під цим мається на увазі саме голодування, хоча з точки зору класичної дієтології під цим можуть на увазі також різні редуковані дієти.
Лікувальне та оздоровче голодування: у чому різниця?
Оздоровче голодування проводиться без подальшого полегшеного (дієтичного) харчування, його метою є загальна профілактика здоров’я та спостереження лікаря не потребує.
Оздоровча і лікувальна властивість голодування заснована на припущенні, що за відсутності їжі, що надходить ззовні, органи травлення і пов’язані з ними системи переходять у режим «відновлення», а організм для підтримки життєдіяльності активізує ендокринну систему і використовує в першу чергу свої найменш цінні освіти. Прихильниками стверджується, що методично правильно проведене «періодичне постування», крім безпосереднього лікувального результату, призводить до таких додаткових ефектів, як очищення організму, звільнення його від т.з. шлаків, омолодження.
Історія розвитку
Благодійний ефект періодичного голодування був добре відомий лікарям та філософам Стародавньої Греції, Близького Сходу, Індії та Тибету. До голодування вдавалися Піфагор, Сократ і Платон, його рекомендували своїм пацієнтам Гіппократ та Ібн-Сіна (Авіценна).
На Заході нині лікувальне голодування застосовується у клініках та інститутах США, Німеччини (клініка Отто Бухінгера), Італії, Ізраїлю, Австралії (центр біоенергії та альтернативної медицини “Aura & Body” м. Мельбурн, штат Вікторія) та інших країн.
У СРСР голодування як лікувальний засіб почав застосовувати Норбеков І. П. з 1946 року. Але широкий інтерес до лікувального голодування у СРСР 50-ті роки відродив московський професор, психіатр Миколаїв Ю. З.
Лікувальне голодування дозволене Міністерством охорони здоров’я як ефективний метод лікування багатьох захворювань. На цю тему було захищено сотні дисертацій, видано численні наукові публікації та тематичні збірки. Наразі методики голодування застосовуються у багатьох містах та країнах СНД та у санаторно-курортній практиці лікування. Щорічно збираються наукові форуми та конференції, що охоплюють простір колишнього СРСР за участю зарубіжних фахівців.
В даний час вивчаються різні аспекти впливу РДТ як на організм загалом, так і на окремі системи та органи. Одним із пріоритетних напрямів розвитку лікувального голодування є вивчення соціально-психологічних аспектів. Вміле їх застосування дозволить подолати зриви та небажані наслідки, що виникають після повернення пацієнтів до звичного способу життя, та домогтися довгострокової ремісії при різних захворюваннях.
Голодування – насильно милий не будеш
Добровільність людини у проходженні голодування відіграє вирішальне значення та визначає успіх лікування, оскільки «визначає стан керованого стресу, в умовах якого організм пацієнта мобілізує численні механізми саногенезу, зазвичай пригнічені загальноприйнятою лікарською терапією».
За твердженнями прихильників підходу лікувального голодування, у багатьох випадках такі методики є реальною альтернативою «лікарському підходу». Однак вони визнають, що голодування — зброя обопільна, яка може при недотриманні правил призвести до згубних наслідків.
Тому лікувальне голодування необхідно проводити лише під наглядом лікаря, добре знайомого з цією методикою і має особистий досвід, а в оздоровчому голодуванні дотримуватися поступовості та розсудливості.