У більшій частині рекомендацій щодо схуднення є сумнівна порада: «не харчуйтеся після 18 годин».
Чому й хто це озвучив? Більшість людей про це нічого не знає, просто бездумно з фанатичною вірою виконуючи «рекомендацію». Довелося довго тралити Інтернет, поки я знайшов відповідь на це питання, яке було у всіх однакове: «біоритмологи кажуть, що людина – істота денна…», «біоритмологія нас вчить, що людський організм активний від сходу до заходу сонця…».
Що ж, ця теза цілком справедлива по відношенню до людей (у дуже обмеженому сенсі цього поняття), які жили в помірних широтах десятки тисяч років тому. Людина – тварина дуже пристосовувана: з появою вогню в неї з’явилися нічні полювання, частину роботи він пересунув на вечірній та нічний час. Людина еволюціонувала! У процесі еволюції, з появою та укоріненням у побуті людини нових робіт і ремесел, у нього з’явилися нові групи крові, тоді як раніше була лише одна. То чому ж шановні біоритмологи досі прирівнюють нас до древніх недолюдин, відмовляючись визнавати те, що тепер існує вже не один тип людей, а кілька, зокрема й нічний?
Щодо «активності організму від сходу до заходу сонця», хочеться їх запитати: а як же живуть жителі країн із спекотним кліматом, які сплять частину ночі та частину дня? І якщо людина «істота денна», то як щодо жителів Півночі, у яких під час полярної ночі сонце не піднімається над горизонтом протягом 23 діб до півроку? Вони сплять усю полярну ніч чи поголовно хворіють через неможливість жити «за денним циклом»?
І чому останній термін, коли можна харчуватись, саме 18 годин? До чого тут сонце? Влітку сонце заходить пізніше, взимку – раніше, тому ця цифра, швидше за все, просто середня арифметична для всіх пір року. Чого варті такі «середні цифри», ми можемо повсюдно спостерігати, наприклад, у таблицях розрахунку ідеальної ваги: для людей тонкокісткового астенічного типу статури наведена в таблицях ідеальна вага, найчастіше, буде надмірною, а для ширококісткових гіперстеніків – недостатньою.
Те, що біоритмологи пропонують на підтвердження своїх аргументів («взимку наш організм перебуває у стані сплячки, та й сонце сідає раніше, тому ми набираємо вагу»), не витримує жодної критики. Ось навскідку, звичайнісінькі наукові докази, чому взимку ми повніємо, де з теорією і практикою все гаразд:
1. Взимку ми споживаємо менше зелені та вітамінів.
Авітаміноз + незбалансоване харчування = пригнічення метаболізму.
2. Взимку дуже бліда кольорова гама, переважають білий та сірий кольори.
Депресія.
3. Взимку ми набагато більше часу проводимо у закритих приміщеннях.
Нестача руху.
4. Взимку ми постійно стикаємося з холодом.
При холоді організм намагається затримувати жир для захисту від переохолодження (тому серед «моржів» людина зі стрункою фігурою – дуже рідкісне явище).
Головний доказ того, що біоритмологи в цьому плані несуть відверте марення, полягає в тому, що вони повністю ігнорують поділ людей на типи: «жайворонків» (повністю відповідних ідеалу, описаному біоритмологами), «сов» (у яких період найбільшої активності настає ввечері). вночі) та «голубів» (легко пристосовуються під будь-який ритм життя). Подивіться – абсолютна більшість методик схуднення ідеально підходять саме «жайворонкам»! І на «совах» вони практично ніколи не спрацьовують (або спрацьовують зі знаком «мінус»).
Розглянемо день із життя «жайворонка»:Він прокидається о 6-й ранку, що цілком виспався і відпочив. З ранку всі системи його організму включаються на повну потужність, тому він легко (і, часто – із задоволенням або без особливого роздратування) займається фізичними вправами. Снідає із вовчим апетитом, йде на роботу. Вдень обідає, приблизно о 18-19 годині вечора вечеряє. О 22-й годині він починає «клювати носом», а о 23-й засинає.
Після останнього прийому їжі до сну у «жайворонка» проходить 4-5 годин.
Розглянемо день із життя людини-«сови»: Після пробудження вранці (або вдень), незалежно від того, виспався він чи ні (хоча частіше – друге), «сова» не відчуває жодного підйому душевних та фізичних сил. Його організм ще спить, тому:
а) Заняття фізичними вправами з ранку переносяться їм дуже важко; часто після таких занять людина почувається розбитою і втомленою.
б) Дотримуючись логіки більшості методів схуднення, перший прийом їжі має бути щільним. У «сови» з ранку майже завжди немає апетиту, але він сумлінно «заправляється» (бо «так треба», та й увечері вже не співаєш!).
Результат: непроснувшийся організм перероблятиме їжу мляво (приблизно так само, якби людина поїла незадовго до сну), тому частина з’їденої їжі буде перетворюватися на жир і складатися в жирові депо.
Йдемо далі: вдень «сова» часто нормально поїсти не може (робота), і далеко не кожному вдається прийти з додому до 18 годин. Тобто. нерідко людина залишається практично без обіду і взагалі без вечері.
Увечері в організмі «сови» відбувається все те ж, що у «жайворонка» вранці: всі системи організму виходять на межу своїх можливостей, прокидається вовчий голод. Організм вимагає їжі, шлунок виділяє максимум соку … а їжі немає і не буде!
Нормальний проміжок часу після останнього їди до сну становить близько 4 годин; у людини-«сови», яка лягає спати мінімум о 0 годині, якщо вона не поїла після 18, цей проміжок становить від 6 годин. А якщо до цього додати практично повну відсутність обіду та вечері, і те, що період «голодівки» припав на найактивніший час… Організм із ще більшою люттю почне мстити людині зайвими кілограмами.
На доказ цього найпростіший приклад: спробуйте знайти хоча б одну людину, яка змогла схуднути, використовуючи виключно «неживлення після 18 годин». Зазвичай це цілий комплекс: «не їм після 18, дотримуюся дієти, займаюся спортом». Промоделюємо ситуацію: людина, різко обмеживши себе у їжі, безумовно, спочатку худне. Але чи варто йому дожити до вихідних, коли він і більше з’їсть, і менше рухається, як вага починає різко повзти вгору, іноді навіть обганяючи результат до початку схуднення. А якщо припустити зустріч із друзями, свято, дату, вечірку, які обов’язково відбудуться рано чи пізно, то… Або людина посилить знущання з себе, вводячи у свій режим «розвантажувальні дні», дієту, фізичні вправи чи кине все.
Останній прийом їжі (природно, не важкий, який бажано робити подібним до сніданку) повинен бути за 4-5 годин до сну, не більше! Сміливо харчуйтеся після 18 години! Пам’ятайте, якщо в плані здоров’я різні дієти, відмова від одного прийому їжі, одноденні голодування, розвантажувальні дні часто приносять користь, то в плані схуднення – виключно шкода.