Почну здалеку, тобто від народження моєї старшої дочки.
Після пологів виявилося, що мені 15 зайвих кеге. Засмучена, але не дуже – ну хто не повніє після пологів? Наївна 19-річна дівчинка! У свій перший візит, педіатр вручила чоловікові якийсь список («схудне потім, а зараз малечі важливо отримувати хороше молоко»)… Ех, змусити б її зараз так харчуватися… За 4 місяці (!) набігло ще 15 кілограмів. При зростанні 167 я важила 90!
Чого тільки я не пробувала – і гіпноз, і міостимуляція, і вакуумний масаж – не перерахувати. Тільки от закривати рота, як радять багато хто, не виходило. Через деякий час вдалося непомітно скинути 15 кілограм. Всі. Менше ваги показувати не хотіли, а через деякий час моя вага стала швидко наближатися до жахливих 90. 6 років я ходила великою і потворною, кляня свою відсутню силу волі і скаржачись на поганий обмін речовин. Мені справді здавалося, що їм я не так багато.
І ось, настала друга вагітність. Сказати, що я боялася погладшати ще більше – просто нічого не сказати. Лікарі радили не набирати більше 10 кілограмів, а я все думала, що це нереально – у першу вагітність я разом із пузом виросла на 23 кілограми!
І все-таки страх зробив свою справу. На 3-му місяці я важила 87, а народжувати прийшла – 95. Я не голодувала – я просто стала замислюватися, що і коли їм.
Народила. І вирішила не знущатися з організму як уперше. Прочитала статтю, де говорилося, що дитина все одно своє отримає, навіть якщо мама замість хліба з олією та меду з горіхами харчуватиметься однією кашкою. Плюс моя молодша дочка «реагувала» на багато продуктів (пельмені, соуси з томатом, наприклад). Так, заради дитини, я перейшла на ріденькі бульйончики, відмовилася від обожнюваних цукерок і рулетиків, стала їсти кашки без соусів, нежирне м’ясо, кефір – тобто я харчувалася повноцінно, просто без надмірностей.
Через місяць я зважилася приміряти свої джинси. О диво! Вони на мене налізли! Через три на мені вже бовтався одяг, який не налазив на мене якихось півтора роки тому!
Як я раділа! Тільки ті, що пройшли через те ж саме, зможуть мене зрозуміти! І (зараз мене обрушиться купа критики), щоб закріпити ефект, вирішила посидіти на 13-дневной білкової дієті.
Я не зважувалася після пологів, але після дієти я важила вже 75 кілограмів. Хочу відразу ж розповісти про «результат» експерименту під час годування, бо є з чим порівнювати. Як і вперше, у мене було дуже добре молоко у великих кількостях. Моя старша донька за перший місяць набрала 1,5 кілограми, а моя молодша – 1,2 кілограма. Напевно, це може бути аргументом на користь помірного, або навіть низькокалорійного (але повноцінного!!!) харчування для жінок, які набрали зайвого під час вагітності.
Побачивши на терезах заповітні 75, я просто очманіла від щастя. Не приймала ніяких радикальних рішень, типу того, що навесні сидітиму на дієтах і т.д. Просто зараз мені дуже шкода знущатися з результатів. Я їм усе, але в набагато менших кількостях. Я майже відмовилася від смаженого – ну хіба що можу поклювати пару картоплин із чоловікової тарілки іноді. Якщо в будинку печуть, готують пельмені – я не тероризую себе пусканням слинок – я їм. 2-5 пельмешек, або тоненька скибочка кексу, але не більше. І я така задоволена собою! Раніше я так не могла. Звичайно, трапляються зриви, я чудово пам’ятаю, що таке «нападати на холодильник», але після них мене мучить таке почуття провини, що задоволення від з’їденого просто тане.
І мій останній подвиг: я записалася на шейпінгу. Не худорлявий заради, скажу я вам. Але справа в тому, що для досягнення максимального ефекту від вправ тренер радить за 5 годин до тренування не їсти білкову їжу (м’ясо, яйця), за 2 години до не є нічого, і після тренування теж сидіти на одній воді. І якщо поза тренувальних днів я важко стримую себе, то в дні тренувань це мені вдається легко! Як наслідок, я продовжую худнути. Моє останнє досягнення – ваги показують 71 кілограм, і я сподіваюся, що це не межа.
Так що, дорогі дівчатка, не впадайте у відчай! І не бійтеся народжувати! Якщо вдалося схуднути мені, то у вас це тим більше вийде!