ПАП-тест і ВПЛ-тест: які обстеження використовують для раннього виявлення змін шийки матки

ПАП-тест і ВПЛ-тест використовують у скринінгу шийки матки, але вони відповідають на різні запитання. ПАП-тест оцінює, чи є у клітинах шийки матки аномальні зміни, а ВПЛ-тест шукає типи вірусу папіломи людини високого онкогенного ризику, які можуть спричинити такі зміни. Обидва дослідження допомагають виявити ризик або передраковий процес до появи симптомів, однак самі по собі не підтверджують діагноз раку.

Частота обстежень залежить від віку, виду тесту, попередніх результатів, стану імунної системи та національної програми скринінгу. Тому універсальна порада «робити мазок щороку» підходить не всім. За нормальних попередніх результатів інтервал часто становить кілька років, а після аномального результату або лікування змін шийки матки графік визначають індивідуально.

Скринінг призначений насамперед для людей без скарг. Якщо з’явилися кров’янисті виділення після статевого контакту, між менструаціями чи після менопаузи, незвичні водянисті виділення, біль у тазу або під час статевого акту, не варто чекати планової дати ПАП-тесту: потрібен огляд і діагностичний маршрут, який може бути ширшим за звичайний скринінг.

ПАП-тест і ВПЛ-тест: у чому різниця

Шийка матки — це нижня вузька частина матки, яка сполучається з піхвою. Під час забору матеріалу фахівець обережно збирає клітини з її поверхні та перехідної зони спеціальною щіточкою. Зразок можуть використати для цитології, ВПЛ-тестування або обох досліджень одночасно.

ПАП-тест не шукає вірус безпосередньо. Він показує наслідки, які можуть бути пов’язані з ВПЛ, запаленням, гормональними змінами або іншими причинами. ВПЛ-тест, навпаки, не описує вигляд клітин. Саме тому позитивний ВПЛ-тест при нормальній цитології та аномальна цитологія при негативному ВПЛ-тесті потребують різних подальших дій.

Навіщо потрібні обидва дослідження

Більшість інфікувань ВПЛ минає самостійно й не призводить до небезпечних змін. Ризик зростає, коли інфекція типом високого онкогенного ризику зберігається тривалий час. ВПЛ-тест допомагає виявити цей фактор ризику, а цитологія — побачити, чи вже змінився вигляд клітин.

Залежно від віку та програми скринінгу лікар може запропонувати один із трьох підходів:

• первинний ВПЛ-тест — спочатку визначають ВПЛ високого ризику, а подальші дії залежать від результату та, за потреби, генотипування або цитології;
• ПАП-тест — клітини одразу оцінюють цитологічно;
• котестування — ВПЛ-тест і цитологію виконують разом.

Більше тестів не завжди означає кращий скринінг. Надто часті обстеження можуть виявляти тимчасові зміни, які зникли б самостійно, та призводити до зайвих процедур. Водночас пропуск рекомендованого контролю після аномального результату може бути небезпечним. Оптимальний підхід — дотримуватися інтервалу, визначеного чинною програмою та особистою історією обстежень.

Як часто робити ПАП-тест

Відповідь залежить не лише від віку. Важливо знати, який саме тест виконували раніше, чи була шийка матки видалена, чи були аномальні результати, передракові зміни або їх лікування, а також чи є ВІЛ або інший стан, що послаблює імунітет.

Чинний підхід в Україні

З 1 січня 2025 року в Україні діє Порядок скринінгу і ранньої діагностики раку шийки матки. Він передбачає опитування жінок віком 21–35 років щодо симптомів і факторів ризику кожні п’ять років. Якщо такі фактори або симптоми виявлені, ПАП-тест чи ПЛР-тест на ВПЛ проводять без очікування планового віку.

Для вторинної профілактики в офіційному Порядку зазначено тестування ПАП-тестом або ПЛР-тестом:

• для жінок у віковому діапазоні, сформульованому як «від 30–35 років і до 55 років», — раз на 10 років;
• для жінок, які живуть із ВІЛ, — від 25 років раз на п’ять років;
• для жінок 21–35 років із виявленими факторами ризику або симптомами — відразу.

Формулювання «від 30–35 років» може бути незрозумілим без урахування конкретного маршруту. Тому дату першого тесту, його вид і наступний інтервал краще уточнити у сімейного лікаря або акушера-гінеколога, особливо якщо попередні обстеження проводили за іншою схемою.

Чому в різних джерелах зустрічаються інтервали 3, 5 або 10 років

Рекомендації різняться між країнами та залежать від методу. У деяких програмах цитологію виконують раз на три роки, первинний ВПЛ-тест або котестування — раз на п’ять років. ВООЗ для загальної популяції орієнтує програми на високоефективне тестування, переважно ВПЛ-скринінг, із проміжком 5–10 років від 30 років; для жінок, які живуть із ВІЛ, інтервали коротші.

Ці цифри не слід комбінувати самостійно. Наприклад, нормальний ПАП-тест не автоматично означає, що наступне обстеження має бути саме через три роки: у конкретній програмі може використовуватися інший тест та інший графік. Найнадійніше зберігати попередній результат і запитувати, коли та яким методом потрібно пройти наступний скринінг.

Кому може знадобитися індивідуальний графік

Стандартні інтервали для середнього ризику можуть не підходити, якщо:

• раніше були аномальні результати ПАП- або ВПЛ-тесту;
• підтверджували передракові зміни шийки матки або проводили їх лікування;
• в анамнезі був рак шийки матки;
• є ВІЛ, стан після трансплантації або інша причина значного ослаблення імунітету;
• матку видалили повністю чи частково, і потрібно з’ясувати, чи залишилася шийка матки та з якої причини була операція;
• попередній зразок виявився непридатним для оцінювання.

Вакцинація проти ВПЛ не скасовує скринінг. Вакцини суттєво знижують ризик інфікування найнебезпечнішими типами вірусу, але не захищають від усіх типів, пов’язаних зі змінами шийки матки.

Як підготуватися до ПАП-тесту

Складної підготовки не потрібно: можна їсти, пити та приймати звичайні системні ліки. Для точнішої цитологічної оцінки протягом приблизно 48 годин перед забором матеріалу бажано уникати дій і засобів, які можуть змінити зразок.

• Не мати вагінального статевого контакту.
• Не використовувати сперміцидні пінки, гелі та інші вагінальні контрацептиви.
• Не застосовувати вагінальні креми, свічки, таблетки, лубриканти або тампони без узгодження з фахівцем.
• Не робити спринцювань.

Не припиняйте призначене вагінальне лікування самостійно лише заради аналізу. Зателефонуйте до закладу, який бере матеріал: іноді тест переносять, а іноді його можна провести за планом після завершення курсу.

Для окремого ВПЛ-тесту спеціальна підготовка зазвичай не потрібна. Однак коли ВПЛ-тест виконують разом із цитологією з одного зразка, доцільно дотримуватися правил підготовки до ПАП-тесту.

Чи можна робити ПАП-тест під час місячних

Менструація не завжди є абсолютною перешкодою. Обидва тести технічно можуть бути виконані, але рясна кровотеча здатна ускладнити оцінювання клітин і підвищити ймовірність непридатного зразка. Якщо менструація почалася перед візитом, не скасовуйте його автоматично: уточніть правила конкретної лабораторії або клініки. За можливості планове дослідження часто зручніше провести поза днями інтенсивної кровотечі.

Що повідомити перед процедурою

До візиту корисно підготувати дату останньої менструації та попередні результати ПАП-, ВПЛ-тестів, кольпоскопії й біопсії. Обов’язково повідомте про вагітність, можливу вагітність, операції на шийці матки або матці, лікування передракових змін, ВІЛ чи приймання препаратів, що пригнічують імунітет. Ці відомості впливають на метод забору та інтерпретацію результату.

Як проходить забір матеріалу

Під час процедури людина лежить у гінекологічному кріслі. У піхву обережно вводять дзеркало, щоб побачити шийку матки, після чого щіточкою збирають невелику кількість клітин. Сам забір триває недовго. Можливі тиск, короткочасний дискомфорт або легкі спазми, але виражений біль не є обов’язковою частиною процедури.

Якщо огляд раніше був болісним, є сухість, вагінізм, досвід сексуального насильства або сильна тривога, про це можна сказати заздалегідь. Фахівець може підібрати менше дзеркало, змінити положення, пояснювати кожен крок і зупинитися на прохання. Після забору іноді бувають незначні кров’янисті виділення. Рясна кровотеча, наростання болю або погіршення самопочуття потребують звернення по медичну допомогу.

Що означають результати ПАП-тесту

Нормальний результат означає, що аномальних клітин не виявлено. Це не довічна гарантія: зміни можуть виникнути пізніше, тому скринінг продовжують за рекомендованим графіком.

Незадовільний або непридатний зразок означає, що клітин було недостатньо або їх оцінюванню завадили кров, слиз чи інші чинники. Це не позитивний результат і не ознака раку, але тест потрібно повторити у строк, який визначить фахівець.

Аномальний результат означає, що частина клітин відрізняється від нормальних. У бланку можуть бути скорочення ASC-US, LSIL, HSIL, ASC-H або AGC. Вони описують тип і ступінь змін, а не готовий діагноз. Подальша тактика залежить від конкретної категорії, результату ВПЛ-тесту, віку та попередньої історії.

Що означає позитивний ВПЛ-тест

Позитивний результат показує, що у зразку знайдено тип ВПЛ високого онкогенного ризику. Це не означає, що людина має рак, і не дозволяє визначити, коли саме відбулося інфікування. ВПЛ може тривалий час перебувати в неактивному стані й виявитися після років негативних тестів, тому результат сам по собі не доводить недавнього зараження.

Подальші дії залежать від типу вірусу та цитології. Можуть знадобитися генотипування, повторний ВПЛ-тест або котест через визначений проміжок, цитологія, кольпоскопія чи біопсія. Важливо не лікувати «аналіз» самостійно й не намагатися видалити ВПЛ неперевіреними засобами: основне завдання — не пропустити стійку інфекцію та пов’язані з нею клітинні зміни.

Що відбувається після аномального результату

ПАП- і ВПЛ-тести належать до скринінгових досліджень. Вони визначають, кому потрібна додаткова оцінка, але не замінюють підтверджувальну діагностику. Залежно від рівня ризику лікар може рекомендувати:

1. повторити ПАП- або ВПЛ-тест через установлений строк;
2. виконати котестування або генотипування ВПЛ;
3. провести кольпоскопію — огляд шийки матки під збільшенням;
4. взяти прицільну біопсію підозрілої ділянки;
5. після гістологічного висновку визначити спостереження або лікування.

Біопсія відрізняється від мазка: під час неї беруть невеликий фрагмент тканини, який досліджують гістологічно. Саме гістологія допомагає підтвердити характер ураження. Не кожний позитивний ВПЛ-тест і не кожна легка цитологічна зміна потребують негайної біопсії чи лікування — рішення приймають за сукупним ризиком.

Коли звертатися до лікаря поза графіком скринінгу

Плановий ПАП-тест не слід використовувати як спосіб «перевірити симптом». Запишіться на огляд без очікування чергового скринінгу, якщо є:

• кров’янисті виділення після статевого контакту;
• кровотеча між менструаціями або після менопаузи;
• незвичні водянисті, кров’янисті чи неприємно пахнучі виділення;
• постійний або повторюваний біль у ділянці таза;
• біль під час статевого акту;
• аномальний результат, після якого не було рекомендованого контролю.

Такі симптоми мають багато можливих причин і не означають автоматично рак шийки матки. Проте звичайний огляд або повторення мазка без діагностичного плану може бути недостатнім, тому причину має визначити лікар.

Часті запитання

Чи можна зробити ПАП-тест і ВПЛ-тест за один візит?

Так. У багатьох випадках матеріал для обох досліджень беруть під час одного огляду, інколи з одного рідинного зразка. Потрібно заздалегідь уточнити, чи замовлене саме котестування, оскільки сам факт забору мазка не означає автоматичного виконання обох аналізів.

Чи замінює звичайний огляд у гінеколога ПАП-тест?

Ні. Під час огляду можна побачити деякі зміни, але ранні клітинні порушення часто непомітні неозброєним оком. Водночас ПАП-тест не замінює огляд, якщо є симптоми.

Що робити, якщо ВПЛ-тест позитивний, а ПАП-тест нормальний?

Не панікувати й отримати чіткий план контролю. Така комбінація означає, що ВПЛ високого ризику виявлено, але цитологічних змін у зразку немає. Наступний крок залежить від генотипу ВПЛ, віку, попередніх результатів і чинного алгоритму.

Чи потрібен скринінг після вакцинації проти ВПЛ?

Так. Вакцинація знижує ризик, але не охоплює абсолютно всі онкогенні типи ВПЛ. Людям із шийкою матки слід проходити скринінг за рекомендованим графіком незалежно від статусу вакцинації.

Чи потрібен ПАП-тест після видалення матки?

Це залежить від того, чи була видалена шийка матки та з якої причини виконали операцію. Після тотальної гістеректомії з доброякісної причини й без історії передракових змін скринінг може бути не потрібний. Якщо шийка залишилася або операція була пов’язана з передраком чи раком, спостереження продовжують за індивідуальною схемою.

Що варто запам’ятати

ПАП-тест показує зміни клітин, а ВПЛ-тест виявляє вірус високого ризику, який може ці зміни спричинити. Вони можуть застосовуватися окремо або разом. Частоту визначають не за універсальним правилом, а за віком, методом скринінгу, попередніми результатами та особистими факторами ризику. Найважливіше — знати свій результат, не пропускати рекомендований контроль і звертатися на діагностичний огляд при симптомах незалежно від дати останнього мазка.

Рак шийки матки діагностика — питання, за яким особливо важливо розрізняти профілактичний скринінг і підтверджувальні обстеження. Якщо ПАП- або ВПЛ-тест показав відхилення, подальший процес може включати огляд, кольпоскопію, прицільну біопсію та інші методи за показаннями; докладніше про послідовність етапів можна прочитати на сторінці за посиланням.

Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря, медичного огляду, необхідних аналізів, діагностики чи індивідуальних призначень.