Немає на світі людини, яка б не хотіла зберегти молодість якомога довше.
Серед жінок це прагнення ще сильніше. У прикладаємо масу зусиль і витрачаємо купу грошей, щоб відтягнути процес старіння якнайдалі. Але всі ми робимо так і чи не пускаємо гроші на вітер? Можливо секрет омолодження зовсім в іншому? До вашої уваги революційна новина: Помолодшати вам допоможе… пряна трава!
Багато вчених сходяться на думці, що зберігати молодість людям допомагають антиоксиданти. Ефективними антиоксидантами можуть бути ефірні олії, що містяться у пряних травах. Дослідники з московського Інституту біохімічної фізики вирішили провести експерименти з ефірними оліями пряної рослини чаберів.
З’ясувалося, що природний антиоксидант цієї традиційної приправи до їжі має помітний позитивний ефект на організм лабораторних мишей, і, можливо, здатний омолоджувати: як тварин, так і людину.
Ефірні олії, які містяться в багатьох пряних травах, здатні виступати як антиоксиданти – сполуки, що нейтралізують отруйні радикали кисню, які, за поширеною гіпотезою, викликають старіння організму.
Дослідники з Інституту біохімічної фізики вивчили вплив ефірної олії чабера на параметри окислювального стресу у лабораторних мишей. Результати дослідів переконливо довели, що ефірна олія, якщо її додавати в питну воду і повітря, що вдихається, підвищує концентрацію корисних поліненасичених жирних кислот у мозку і зменшує ризик розвитку онкологічних захворювань у тварин.
Історія
Добре був відомий ще давнім грекам та римлянам. У рукописах Вергілія знаходять рекомендації щодо вживання його для ароматизації її. Особливо популярний був у Англії, Німеччині, Скандинавії тощо.
Стародавнім римлянам ця рослина була відома і як приправа, і як ліки. Стародавні римляни додавали чабер надання стравам специфічного аромату. Їм приправляли овочеве рагу (до його складу входили такі компоненти як бульйонний соус, вино та олія). Чабер також додавали в соуси для запеченої дичини, до зайчатини, свинини та інших страв. Почесні римляни зазвичай носили вінок з чабера, оскільки в ті часи він вважався так званою “рослиною для вінків”. З країн Середземномор’я він потрапив до Центральної Європи в IX столітті через ченців. І оскільки був недорогою пряністю в порівнянні з такими як перець, гвоздика, імбир, то завоював повагу значно більшої кількості населення. А приємний смак і тонкий аромат листочків зробили його дуже вживаним.
Застосування
Використовувати чабер потрібно обережно, так щоб його сильний гіркувато-пряний смак не домінував над усім іншим. Аромат у чабера також сильний. У кулінарії використовують свіжі та сушені стебла та листя, при цьому їх не подрібнюють, а використовують цілком, інакше вони надають стравам гіркого смаку.
Норма закладки чабера на одну порцію (г): сушеного-0,2-0,6, свіжого-1-3. При соленні овочів норму сушеного чаберу збільшують до 1 г/л. У супи, варені та тушковані страви пряність закладають за 5-10 хв до готовності. Продукти, призначені для смаження чи запікання, посипають чабером перед тепловою обробкою.
У медицині використовують у складі трав’яних зборів від метеоризму, діареї, при спазмах шлунка та кишечника. Сік чаберу заспокоює біль від бджолиних укусів та зменшує набряк. Заварка запашної рослини знижує біль і знімає спазми шлунка та кишечника. Рекомендується при захворюванні нирок, печінки, жовчного міхура, також при діабеті. Чабер – гарний закріплюючий, протиглистовий та потогінний засіб. Маючи сильні бактерицидні властивості, дезінфікує їжу.
Чабер, що вживається у невеликих кількостях, збуджує апетит, сприяє кращому засвоєнню продуктів харчування, має бактерицидну, протигельмінтну та закріплюючу дію. Пряну траву заварюють як чай і вживають при шлунково-кишкових розладах. В Азербайджані на основі чаберу готують бадьорий напій, куди ще входять деревій і чебрець. Напій має лікарські властивості, має кровоспинну дію.
В епоху Ренесансу чабер вважався головним болезаспокійливим засобом. Його рекомендували на лікування запорів, білів, і навіть на лікування склерозу (у разі хворий носив вінок з чабера на голові). Але це ще не всі лікувальні властивості цієї чудової рослини: її застосовують при поганому виділенні шлункового соку, воно сприяє збудженню апетиту, лікує хвору печінку, усуває спазми в шлунку, допомагає при нежиті, кашлі, заспокійливо діє на нервову систему. І насамкінець слід зазначити, що чабер – то ще й один із тонізуючих засобів.
Вміст корисних речовин
Листя містить до 1% ефірної олії, що складається з тимолу, фенолу, карвакролу, пінену. “Трава” має антибактеріальну, інсектицидну та протиглистову дію, використовується як ароматичну, вітрогінну, при порушеннях діяльності шлунково-кишкового тракту; в гомеопатії – як відхаркувальне.
Молоді стебла та листя чаберу садового багаті мінеральними солями, каротином, вітаміном С, фітонцидами та ефірними маслами. В умовах середньої смуги України вміст сухих речовин у траві від 9 до 42 %, вітаміну С – до 28 мг%.
Поради шеф-кухаря
Деякі сучасні кухарі вважають, що від тривалої теплової обробки аромат чаберу слабшає і краще додавати за 1 – 2 хвилини до готовності.
У великих дозах чабер “вб’є” смак і аромат страви – досвідчені метри, щоб страва не гірчила, навіть не подрібнює листя, а кладе його цілком.
Сушений чабер потрібно зберігати в щільно закритому скляному або фарфоровому посуді в сухому темному місці.