Дай Боже здоров’я тому, хто вигадав дезодоранти!
Дякуємо мамі-рекламі за те, що вона щодня “дивиться” на нас з екранів телевізорів чисто виголеними запашними пахвами та захопленими поглядами власників цих пахв! Тільки от: або не всі дивляться телевізор, або хтось не до кінця розуміє призначення цих дезодорантів …
“Потні” історії
Ви коли-небудь їхали переповненим міським транспортом наприкінці напруженого спекотного робочого дня? Так ось я про це… Коли в “набитому” тролейбусі відверто не вистачає простору (повітряного), щоб наповнити його своїм новим ароматом за 150 у.о., тоді як “аромати” попутників стрімко знаходять твій ніс… того гірше, – маршрутка в годину пік: місце тобі зайняти вдалося, але чоловік, що спізнився, з пристойними габаритами, незграбно зависнувши під стелею, “дихає” вже знайомою нам пахвою прямо тобі в ніс! Жах! Добре, якщо ти доїдеш до місця призначення із природним (!) кольором обличчя.
Давайте пітніти грамотно!
Спробуйте просто вимовити слово “піт”. Більшість мимоволі зморщить ніс – це і є сигнал одного разу “задурманеного” мозку. Не знаю, як хто, а я з підліткового віку знаю, що людський піт насправді не має запаху… спочатку. Лише через певний час, ти починаєш “пахнути” не по-дитячому (і чим більше часу мине, тим далі тебе “почують”).
Трохи пізніше я прочитала, що наш організм до країв “напханий” потовими залозами. Їх налічується від двох до трьох мільйонів і кожна “трудівниця” вдень і вночі забезпечує поверхню нашої шкіри вологою, щоб не дати нам, невдячним, “засохнути” і запобігти перегріванню всього організму. Тому виділення поту – передусім захисна функція, і її блокування може призвести до нерадісним наслідків. Запах поту безпосередньо залежить від впливу на нього наших “домашніх” мікроорганізмів – бромбактерій та дифтероїдів, які затишно влаштувалися у вивідних протоках сальних залоз. При цьому утворюються жирні кислоти, що неприємно пахнуть, і продукти розкладання білка. Ізовалеріанова кислота, що міститься в поті, посилює запах і робить його більш стійким.
Не варто забувати і про те, що в нашому організмі є два види потових залоз. Екринні залози рівномірно розподілені по всьому тілу, але їх багато в області пахвових западин, долонь, ступнів та грудей. Вони реагують на будь-яку зміну температури як самого організму, так і навколишнього середовища. Апокринові потові залози (їх ще називають “залізи запаху”) розташовані виключно в області пахв, навколо сосків, пупка та статевих органів. Вони реагують лише на емоційні подразники, тобто на стрес, радість, біль чи сексуальне збудження.
Пот, що виділяється в спеку або при фізичному навантаженні, сам по собі не має запаху і набуває його лише змішуючись з апокриновими виділеннями. Іншими словами, якщо ви вибігли як звичайно на ранкову прогулянку в хорошому настрої і в такому ж дусі повернулися додому, то чекайте на ефект, як у відомої рекламі про “неспотні чоловіка” (і дезодорант тут, як бачимо, ні до чого, – про них пізніше). Але якщо, вибігаючи, ви не вписалися у дверний отвір, не порозумілися з сусідським собакою або вступили своїм новим кедом у результати ранкової прогулянки цього самого собаки, – не давайте своїй дружині (чоловікові) нюхати вашу футболку!
Давайте пітніти грамотно!
Нюхай і… збуджуйся!
Нюх – перше з почуттів, що виникло у людини в процесі еволюції. Його центри знаходяться в тій частині мозку, яка відповідає за емоції та сексуальну поведінку. Не дивно, що аромати здатні керувати настроєм та реакціями людини. У сучасному світі на бізнесі ароматів роблять пристойні гроші! Екзотичною та прибутковою вважається професія аромомаркетолога. Розумно та майстерно підібраний аромодизайн здатний подвоїти продажі, а значить, і прибуток сучасних торгових марок. Це свого роду маніпуляція свідомістю людини, але найвишуканішою ми маніпулюємо один одним, використовуючи власні “ароматні” запаси. Доведено, що своїх партнерів ми обираємо не за зовнішністю чи розумом, а орієнтуючись на нюх. Чи доводилося вам зустрічати жінок, які вперто не помічають у чоловікові чоловіка доти, доки він не “запахне” ? А оди неголеним пахвам чули? Природний запах тіла (особливо геніталій) є сильним афродизіаком (збудливим засобом). Тому нерідко серед скарг один на одного у коханців, що не відбулися, є і такі, які стосуються “пахнучої” сторони сексу.
Іди помийся – ти в смутку …
Боротися з нашими “спітнішими” незручностями потрібно, це не обговорюється. Але перш ніж розпочинати атаку, слід виключити наявність будь-якого захворювання. Давайте пітніти грамотно!До речі, набуття характерного запаху поту (відмінного від свого звичного) може свідчити про різні дисфункції в організмі. Звичайна застуда змінює запах поту. Інтенсивний запах може бути викликаний також гормональними порушеннями чи неправильним обміном речовин. Нерідко підвищена пітливість пов’язана із синдромом хронічної втоми та неврозом, захворюваннями вегетативної нервової системи. А деякі чоловіки по запаху (а не тільки по “психах” та відсутності сексу) визначають майбутні “критичні” дні своїх партнерок.
Не слід забувати, що запах поту особливо відчувається, коли людина відчуває нервові навантаження, роздратування, страх. Залишатися “сухим” і спокійним, коли тебе з пристрастю критикують на загальних зборах, мало кому вдасться (можна тільки порадіти, що при цьому і твій кривдник не менш потішний і смердючий).
Єдиним засобом, який ще нікого не підводило, є душ! І двічі на день – це мінімум для будь-якого поважаючого себе представника homo sapiens! Влітку вітається збільшення кількості водних процедур, і тим більше не варто нехтувати душем після пережитого стресу (тут можна згадати ще й сприятливий вплив води з погляду науки про енергетику). Наявність чистого одягу теж є обов’язковою! Навіть саме вимите запашне тіло, одягнене в несвіжу білизну, справить “спотнув” враження.
Факти не пітніють
Давайте пітніти грамотно!
Боротися з “неприємностями” з пахв першими почали, як не дивно, чоловіки. Ще в Стародавньому Римі представники сильної половини людства намагалися якось відволікти себе і оточуючих від власних “пахощів”. Для цих цілей вони використовували мішечки з травами, що приємно пахли, поміщаючи їх під руками. Першим дезодорантом стала звичайна сода. Вона нейтралізовувала кисле середовище, необхідне життя бактерій. Пізніше стали використовувати пасти із солями алюмінію, що закривають потові залози, а ступні та долоні обробляли розчином мурашиної кислоти або відваром кори дуба. Саме дубовий відвар став першим антиперспірантом. Тільки наприкінці XIX століття люди змогли відчути у себе під пахвами пахощі прабатьків сучасних дезодорантів.
Засоби захисту від “спітної атаки”
* Делікатні емульсійні креми та тальки більше підходять для чутливої шкіри, а для дуже сухої – протипоказані. Деякі з них містять речовини, які не тільки усувають сильний запах поту, але й захищають від грибкових інфекцій та бактерій. Креми не залишають білих плям на одязі. Пудра (тальк) добре абсорбує піт і не дозволяє одягу прилипати до тіла. Використовувати засіб необхідно після душу, причому перед нанесенням треба ретельно витерти шкіру.
* Антиперспіранти припиняють процес потовиділення, але мікробів практично не знищують. Піт продовжує вироблятись, при цьому не потрапляючи на поверхню. Подібний вплив надають органічні сполуки алюмінію або цинку, що входять в антиперспіранти, які активно дублять шкіру, потовщують епідерміс і закривають вивідні протоки сальних залоз. Антиперспіранти не можна використовувати в ситуаціях, що супроводжуються рясним потовиділенням. Радять не зловживати такими засобами, наносити раз на день після душу на обмежені ділянки шкіри.
Давайте пітніти грамотно!
* Дезодоранти-антиперспіранти – сучасні засоби гігієни, які містять бактеріостатики, антиперспірантний компонент, а іноді також парфумерну композицію. Такий засіб блокує вивідні протоки потових залоз, знищує мікроогранізми або зупиняє їхню життєдіяльність, а також надає аромату. Подібний “потрійний вплив” є найбільш ефективним та оптимальним.
* Парфумовані дезодоранти – як правило, містять спирт у високій концентрації і не включають дезінфікуючих, бактерицидних добавок, тому справляються з нашим неприємним запахом лише на короткий час. Рекомендуються тим, хто потіє помірно та має не дуже виражений індивідуальний запах. Цей засіб краще не використовувати у спеку, особливо на пляжі:
Жодний із засобів не повинен наноситися на запалену або пошкоджену шкіру – це аксіома!
Ми з вами на 75% складаємося з рідини. Наше тіло має дивовижну здатність підтримувати власну температуру на потрібному рівні та виводити токсичні продукти обміну через піт. Ми потіємо, а отже – живемо! Давайте потіти “грамотно” і жити дружно!